Re: "Безбілетник", Амір Деліон, Танаке Рівер
Може, Камілу лише здалося, але він побачив у очах Тана зовсім не переляк. Жага двох юнаків до пригод була дуже подібною, хоч в Каміла вона й трохи заспокоїлася за два роки у піратьській команді. Мабуть, цього він і шукав - справжньої дружби та, як це не дивно для автостопника, що подався вештатися світами, розділеної з кимось відповідальності. Ну, і пригод, звісно, куди ж без них. Чи такий шлях потрібен його давньому приятелю? Тільки сам Тан може вирішити.
Слова юнака підтвердили - він був скоріше у захваті, аніж наляканий. Звісно, нормальна людина покрутила б пальцем біля скроні у відповідь на таке бажання, однак Каміл не був ані нормальною, ані людиною, тож чудово зрозумів бажання Тана. Однак все-ж не зважився видавати йому забагато інформації: хто його зна, що могло статися в житті колишнього знайомця за два роки (і чи справді він той самий колишній знайомець), та й просто - це було б неправильно.
- Давай тобі краще капітан відповість, добре? Ти як сам взагалі? Вже краще?
|