[Минуле] "Безбілетник", Амір Деліон, Танаке Рівер

[Танаке Рівер]

Тан не вірив своїм вухам. Невже вийшло?
- В мене є гроші! - радісно сказав він. - Чи готовий негайно поповнити ваш рахунок! Тобто коли мережа з'явиться, так відразу.
Тан просто світився від радості.
- Ризик приймаю. Претензій, якщо що-небудь трапиться, мати не буду.

Наступною зупинкою була пустельна планета, на якій розташовувалася база контрабандистів. Піратський корабель опустився в пустелі біля невеликого оазису, навколо якого вирувало життя. Спека, ящірки, які так і шастали під ногами, і бар, в якому холодне пиво лилося рікою - ось і всі місцеві визначні пам'ятки. Тут можна було поповнити запаси і спробувати що-небудь продати. А ще тут справно працювала мережа, але бездротового доступу не було.
- Кам'яний вік якийсь, - бурчав Тан, пораючись з громіздким терміналом, який більше нагадував гральний автомат в дешевому казино.
Рахунок піратського капітана поповнився кругленькою сумою - платою за "екскурсію".
- Пропоную відзначити нашу дивовижну зустріч і мій порятунок, - Тан подивився на вивіску бару, на якій красувався чорний восьминіг з чотирма пляшками в щупальцях. За восьминогу було видно, що він п'яний і щасливий.
Тан ніколи не пив багато, міцних напоїв намагався зовсім уникати. Але сьогодні він бажав справжнього піратського рому, стільки, скільки здатний випити справжній пірат.
- Я оплачую випивку для всіх! - оголосив він, коли відчинив двері бару. Цю фразу він не раз чув у фільмах і порахував її придатною.