Re: "Безбілетник", Амір Деліон, Танаке Рівер
Розмову про себе Танака слухав, не беручи в ній участі. По дорозі зазначив, що тягли його через шлюз, але йому було дуже погано, щоб робити якісь висновки. Не дали замерзнути - ось це щастя. З рештою потім розберемося.
Повністю Тан отямився тільки в медблоці. Обморожені вуха і ніс горіли, одна рука оніміла, в іншому самопочуття було цілком стерпним.
- Дякую, - повторив він, коли остаточно зігрівся. - Ви не з цього корабля? Я бачив шлюз. Хто ви?
На службу безпеки не схожі. І обіцянка не видавати звучала цілком щиро. Пірати? Навряд чи б стали когось рятувати, якби напали на вантажний корабель. Тан, звичайно, не бачив в житті жодного пірата, але від батьків про них чув. Мати і батько вели з піратами якісь справи по роботі, але додому партнерів по бізнесу не запрошували. Піратів Тан побоювався, як всі нормальні люди. Але з розмов батьків знав, що з ними цілком можна мати справу, якщо бути обережним.
|