[Минуле] Завдання темного володаря. Амір Деліон, Аліса Грей, Талір де Корлеоніс...

[Аліса]

Зі зброї у бранця знайшовся тільки пістолет. Звичайнісінький. Пірат, який проводив обшук, швидко дав його Алісі, тому що вона стояла ближче за всіх. Більше обшук нічого не дав. Аліса сунула зброю в кобуру від голкомета, який тримала в руках. Користі від бойового пістолета для Аліси все одно було мало.
Каюта була скромною, але чистою. І ніяких речей, які можна використати для втечі, по кутах не валялося.
- Ми пірати, але не вбивці, - відповіла Аліса «барону». - Ми заробляємо грабунком, але ми проти зайвої жорстокості. Для того, щоб пограбувати, не обов'язково вбивати, досить вистрілити транквілізатором. А викраденого не обов'язково замикати в найтемнішій камері, вистачить і звичайної каюти. Якщо вам щось знадобиться, покличте мене, я буду поруч.
З цими словами вона зачинила люк і сіла на підлогу. Голкомет вона поклала поруч з собою.
Звукоізоляції в каюті не було, і «Джакомо» міг почути розмову піратів.
- Береш на себе першу зміну? - спитав чоловічий голос.
- Так, - відповіла дівчина. - Може, побудеш зі мною? Якщо він зараз і правда щось попросить тільки потім, щоб врізати мені та втекти, недобре вийде.
- На що він тобі потрібен? Нехай сидить один. Люк-таки не зламає.
«Я перша його помітила. Значить, винна в тому, що він тут», - подумала Аліса. Але вголос сказала:
- Не хочу нового ворога заводити. Може, якщо ми з ним чемно, він потім мститися не буде.
- Ну, сама будеш його обслуговувати, якщо так хочеш. Я тут посплю поки. Втомився по кораблю лазити. Знадобиться увійти, буди.