[Минуле] Завдання темного володаря. Амір Деліон, Аліса Грей, Талір де Корлеоніс...

[Талір де Корлеоніс]

Здається, пірати не пожаліли зусиль на те, щоб підібрати свому полоненому якусь книгу до вподоби. Це вже було схоже не на полон, а на достатньо нормальний двох-трьохзірковий готель, якщо не зважати на неможливість залишити цю скромну територію. Цікаві люди. Може, вони й справді вважають себе робінгудами, і потім будуть роздавати кошти бідним? Треба буде спитати про це кошеня. Здається, вона не буде проти розповісти.
У той самий час, в Таліра й справді був не дуже звичайний смак, й літературу йому віднайшли, яку змогли. Щось погано переведене, щось з великою кількістю помилок - як синтаксичних (ймовірно, від помилок розпізнавання скану), так і фактичних. Талір ставив в таких місцях помітки - на його радість, программа для читання це дозволяла. Також він підозрював, що насправді там було навіть більше вигадок, ніж він мог віднайти, але для цього треба було знати історію цих планет краще.
Але все-ж таки декількох авторів він запам’ятав.

Талір сидів у своїй каюті й читав, коли пролунала тривога. Він без охоти заблокував екран планшета - він тільки встиг почати нового автора. І взагалі, чим менше подій, доки вони доберуться до планети, тим краще. Не хотілося б, щоб хто-небудь інший спробував перехопити корабельне майно чи ще щось інше в схожому дусі.
Він узяв скафандар в руки й трохи повертів його, потім обережно поклав біля себе. Це, звісно, була дешевка, яку не можна було порівняти з його спражнім скафандром, але принаймі він міг дати тимчасовий захист, а питання краси й зручності тут зовсім не головні.
- Не проти, - трохи задумливо кинув він у відповідь, хоча його голова була більше зайнята тим, що могло статися з кораблем. Він не розбирався в техніці, але він не бачив такі аварії часто. Здається, піратство було для них не таким вже й прибутковим ділом.
Оголошення стихло. Мабуть, всі, окрім техників, сховалися по каютам. Але відключатися тривога, звісно, не спішила, і можна було помітити червоний блиск світлодіодів.
- До речі, я думав тебе спитати, - почав Талір, не повертаючи голови. - Як тебе взагалі занесло в пірати? В тебе характер зовсім не відповідний для такой "професії".
В іншій ситуації він би не став би й намагатися вести такі розмови із власним наглядачем. Але летіти йому було ще довго, а читати він хоча й любив, займатися днями лише чимось одним все-ж таки нудно. Водночас, з Алісою йому було тут сидіти ще довго, а зберігати повне мовчання теж було б дивно.
До того ж, йому взагалі була властива цікавість.